тюпачити
ТЮПАЧИТИ, чу, чиш, рідко ТЮПАШИТИ, шу, шиш, недок., розм. Те саме, що тюпати. Чорна постать «отаманова» пляміла спереду. А ти, похмурий, тюпачив за ним (Головко, І, 1957, 84); Хоч вовчиця з своїми виплодками й тюпачила за ним [вовком], але весь час норовила вона гризнути його за хляле стегно (Загреб., Шепіт, 1966, 8); Він ладен був зараз тюпашити куди завгодно, аби розвіяти свою нудьгу (Тют., Вир, 1964, 39).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тюпачу | тюпачимо |
2 особа | тюпачиш | тюпачите |
3 особа | тюпачить | тюпачать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тюпачитиму | тюпачитимемо |
2 особа | тюпачитимеш | тюпачитимете |
3 особа | тюпачитиме | тюпачитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тюпачив | тюпачили |
Жіночий рід | тюпачила | |
Середній рід | тюпачило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тюпачімо | |
2 особа | тюпачи | тюпачіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тюпачачи | |
Минулий час | тюпачивши |