убивство
УБИВСТВО (ВБИВСТВО), а, с. Дія за знач. убивати, убити1. Павло Гречаний, побачивши таке, зняв шапку і кричав, махаючи нею: ..Уб'єте ж чоловіка! - Але його ніхто не слухав, і вбивство продовжувалось (Тют., Вир, 1964, 370); - Хіба може бути краса в убивстві людей? (Довж., І, 1958, 302); // Насильницьке позбавлення життя як карний злочин. Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою. Він сказав, що справа погана через те, що люди чули ще перед вбивством похвалки Гната забити Олександру (Коцюб., І, 1955, 76); Під яблунькою сталось убивство (Панч, Мир, 1937, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | убивство | убивства |
Родовий | убивства | убивств |
Давальний | убивству | убивствам |
Знахідний | убивство | убивства |
Орудний | убивством | убивствами |
Місцевий | на/у убивстві | на/у убивствах |
Кличний | убивство | убивства |