убивця
УБИВЦЯ (ВБИВЦЯ), і, ч. і ж. Той, хто вбив кого-небудь. У слідчого не було ніякого сумніву, що вбивця Якима є злодій, який провертів у коморі дірку (Донч., III, 1956, 12); - Відпусти підводу. Хай убивцю пішки женуть до повіту (Стельмах, Хліб.., 1959, 452); Чи знаєш ти, о краю мій, Що всі убиті діти Волають у душі моїй: Убивцям відплатити! (Рильський, II, 1960, 228).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | убивця | убивці |
Родовий | убивці | убивць |
Давальний | убивці | убивцям |
Знахідний | убивцю | убивць |
Орудний | убивцею | убивцями |
Місцевий | на/у убивці | на/у убивцях |
Кличний | убивце | убивці |