увільняти
УВІЛЬНЯТИ (ВВІЛЬНЯТИ), яю, яєш, недок., УВІЛЬНИТИ (ВВІЛЬНИТИ), увільню, увільниш, док., перех., від чого, розм., рідко. Те саме, що звільняти1 1, 5, 6. - Отже, що я тобі, Федоре, скажу, - почав Олексій Іванович.. - я тебе навіки від панщини увільняю (Мирний, IV, 1955, 227); Од роботи домашньої мати її увільняє було (Тесл., Вибр., 1950, 99); Івася Юзьо увільнив від роботи, і Антін хоче найняти його на поденну працю (Чорн., Визвол. земля, 1950, 26).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увільняю | увільняємо |
2 особа | увільняєш | увільняєте |
3 особа | увільняє | увільняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увільнятиму | увільнятимемо |
2 особа | увільнятимеш | увільнятимете |
3 особа | увільнятиме | увільнятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | увільняв | увільняли |
Жіночий рід | увільняла | |
Середній рід | увільняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увільняймо | |
2 особа | увільняй | увільняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | увільняючи | |
Минулий час | увільнявши |