угніватися
УГНІВАТИСЯ (ВГНІВАТИСЯ), аюся, аєшся і УГНІВИТИСЯ (ВГНІВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. угнівляться; док., рідко. Те саме, що розгніватися. - Слухай лиш, Катре, чого-бо ти вгнівалась? Я правду тобі виказала, та я ж тобі і в пригоді стану (Вовчок, І, 1955, 198); Він угнівився й забув свою звичайну ввічливість (Крим., II, 1972, 28).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угніваюся | угніваємося |
2 особа | угніваєшся | угніваєтеся |
3 особа | угнівається | угніваються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | угнівався | угнівалися |
Жіночий рід | угнівалася | |
Середній рід | угнівалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угніваймося | |
2 особа | угнівайся | угнівайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | угнівавшись |