уділ
УДІЛ, у, ч., зах., заст. Участь. А пора збирання винограду? - пригадує Замфір. - Ну, це вже легка, празникова робота. Ціла родина бере уділ в тій праці (Коцюб., І, 1955, 191); На той час зближалася пора живішого народного розбудження; прибитому і пригніченому народові позволено.. брати чинний уділ у загальних справах (Кобр., Вибр., 1954, 39).
УДІЛ1, у, ч . 1. іст. Князівське володіння в давній Русі. По смерті Данила Галицького його син Лев отримав перемишльський уділ (Наука.., 8, 1969, 42); [Володимир:] Я - Новгородський князь!.. І мушу я свій город захищати!. - [Інгігерда (гладить його по голові ):] Хлопчик бідний! Нелегкий це припав тобі уділ... Бо Новгород не те, що Київ рідний... Там житимеш в осиному гнізді. Серед мужів суворих і свавільних... (Коч., П'єси, 1951, 102).
2. У дореволюційній Росії - нерухома (земельна) власність царської родини.
3. уроч., заст. Доля, призначення. Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність..? (Фр., XII, 1953, 481); [Чернишевський:] Так, це уділ борця і демократа Життя прожити з посохом в руках... (Коч., III, 1956, 192).
УДІЛ2 див. вділ.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уділ | уділи |
Родовий | уділу | уділів |
Давальний | уділові, уділу | уділам |
Знахідний | уділ | уділи |
Орудний | уділом | уділами |
Місцевий | на/у уділі | на/у уділах |
Кличний | уділе | уділи |