ужарювати
УЖАРЮВАТИ (ВЖАРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЖАРИТИ (ВЖАРИТИ), рю, риш, док., перех . 1. Добре, до готовності просмажувати. Добре вжарила гуску (Сл. Гр.).
2. тільки док., перен., розм. Виконати що-небудь (пісню, танок і т. ін.) з запалом, пристрасно. Дід Григорій понапускав на дзвіницю парубків, так вони як ужарять польки, ну, не можна встояти в вівтарі (Мик., II, 1957, 165); - Ану, вжар що-небудь! Лупастий хлопчик діловито підтяг штанці і вдарив по струнах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 207).
3. тільки док., перен., розм. Ударити кого-, що-небудь; завдати удару комусь, чомусь. Він її як ужарив, то вона... на дванадцяті сушки здохла (Сл. Гр.); [Сава:] Німці рвуться на міст, щоб утекти, а товариш Мартиненко з армією.. як ужарив по них з танків! (Мороз, П'єси, 1959, 233).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ужарюю | ужарюємо |
2 особа | ужарюєш | ужарюєте |
3 особа | ужарює | ужарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ужарюватиму | ужарюватимемо |
2 особа | ужарюватимеш | ужарюватимете |
3 особа | ужарюватиме | ужарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ужарював | ужарювали |
Жіночий рід | ужарювала | |
Середній рід | ужарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ужарюймо | |
2 особа | ужарюй | ужарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ужарюючи | |
Минулий час | ужарювавши |