ужва
УЖВА, и, ж., діал. Мотузка з лози; вужівка. І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 593); * У порівн. В сінях дід старий при жорнах Меле гречку на крупи. Сива борода по пояс, Похилилась голова, - Але плечі наче двері, Руки крепкі [міцні], мов ужва (Фр., X, 1954, 236).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ужва | ужви |
Родовий | ужви | ужв |
Давальний | ужві | ужвам |
Знахідний | ужву | ужви |
Орудний | ужвою | ужвами |
Місцевий | на/у ужві | на/у ужвах |
Кличний | ужво | ужви |