уладнувати
УЛАДНУВАТИ (ВЛАДНУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАДНАТИ (ВЛАДНАТИ), аю, аєш, док., перех. Те саме, що улагоджувати 1, 2. [Люцій:] Я все владнаю, я ручусь за теє (Л. Укр., II, 1951, 466); Олексій сповіщав, що сам прибуде в «Іскру» і вони ще матимуть з цього приводу [організації курсів трактористок] конкретну розмову. От тоді можна буде все й уладнати з незговірливим головою (Логв., Літа.., 1960, 54); [Репа:] Не турбуйся, доню, я цю справу уладнаю, - покладись на мене (Голов., Драми, 1958, 360); Де щось станеться - кличуть батька: «Порфировичу, допоможи». І сам він без запрошення уладнував конфлікти (Рад. Укр., 13.VІІІ 1962, 3).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уладную | уладнуємо |
2 особа | уладнуєш | уладнуєте |
3 особа | уладнує | уладнують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уладнуватиму | уладнуватимемо |
2 особа | уладнуватимеш | уладнуватимете |
3 особа | уладнуватиме | уладнуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уладнував | уладнували |
Жіночий рід | уладнувала | |
Середній рід | уладнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уладнуймо | |
2 особа | уладнуй | уладнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уладнуючи | |
Минулий час | уладнувавши |