уланів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | уланів | уланова | уланове | уланові |
Родовий | уланового | уланової | уланового | уланових |
Давальний | улановому | улановій | улановому | улановим |
Знахідний | уланів, уланового | уланову | уланове | уланові, уланових |
Орудний | улановим | улановою | улановим | улановими |
Місцевий | на/у улановому, улановім | на/у улановій | на/у улановому, улановім | на/у уланових |
улан
УЛАН, а, ч. У царській і деяких іноземних арміях - солдат або офіцер легкої кінноти. Вістка про напад уланів на виборців в Городенці розбрелася по цілім повіті (Стеф., II, 1953, 66); Немов у тумані, не торкаючись землі, пролетіли ескадрони кінної гвардії,.. а вже потім пішли нескінченним потоком улани, драгуни.. (Кочура, Зол. грамота, 1960, 211); Материні очі метнулися на шлях із села, по якому їхало у поле двоє вершників, мабуть, польських уланів (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | улан | улани |
Родовий | улана | уланів |
Давальний | уланові, улану | уланам |
Знахідний | улана | уланів |
Орудний | уланом | уланами |
Місцевий | на/у улані, уланові | на/у уланах |
Кличний | улане | улани |