усохлий
УСОХЛИЙ (ВСОХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до усохнути. Він [чоловік] був заклопотаний роботою - здіймав і випрямляв усохлі й поламані вітром деревця (Казки Буковини.., 1968, 96); Він хоче цю хату згорілу, і клуню, і даль, і дуби, Березу од вибуху всохлу, тепло від батьківського дому І Катрю у серце вмістити (Мал., II, 1956, 56); Липи, каштани і клени вже скинули своє всохле листя (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 272); Ось-ось гримне, розітне блискавицею небо, і поллється на землю чиста вода, сповнить всохлі криниці (Мур., Бук. повість, 1959, 111).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | усохлий | усохла | усохле | усохлі |
Родовий | усохлого | усохлої | усохлого | усохлих |
Давальний | усохлому | усохлій | усохлому | усохлим |
Знахідний | усохлий, усохлого | усохлу | усохле | усохлі, усохлих |
Орудний | усохлим | усохлою | усохлим | усохлими |
Місцевий | на/у усохлому, усохлім | на/у усохлій | на/у усохлому, усохлім | на/у усохлих |