УТЮГ, а, ч . 1. Те саме, що праска. Електричний утюг не виключався ні на мить; він розжарився так, що, здавалося, шипів навіть від погляду (Собко, Стадіон, 1954, 240).

2. спец. Пристрій для вирівнювання, згладжування ґрунтових доріг, полів і т. ін. Для згладжування поверхні поливного поля застосовують також металеві і дерев'яні утюги - кінні і тракторні (Механ. і електриф.., 1953, 310); Вирівнюють поверхню [зрошуваної площі] тракторними утюгами, грейдерами (Овоч., 1956, 126).