УЧИЛИЩЕ, а, с . Навчальний заклад, школа в дореволюційній Росії. Це і є школа, або училище, куди Василь трохи не підтюпцем побіг з дому (Мирний, IV, 1955, 107); Завезли Якима в духовне училище, що стояло за кільки верстов, на другому боці того ж таки міста, - і покинули одного між чужими людьми
(Н.-Лев., І, 1956, 175); Пригадалось Валентинові Модестовичу далеке дитинство. Він - учень реального училища - сидить над хитрою алгебраїчною задачею (Шовк., Інженери, 1956, 310); // Тепер - спеціальний навчальний заклад, що дає середню або неповну середню освіту і певну професію. Люба була в інтернаті. А потім закінчила ремісниче училище і стала муляром (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 21); Очевидно, то була помилка, що він не послухав батька - старого полковника у відставці - і не подав заяву до військового училища (Гур., Друзі.., 1959, 27); Олекса до Вижниці в художнє училище ходити почав (Мур., Бук. повість, 1959, 134).

Двокласне [початкове] училище див. двокласний; Єпархіальне училище див. єпархіальний; Комерційне училище див. комерційний; Нахімовське училище див. нахімовський; Суворовське військове училище див. суворовський.