уярмлення
УЯРМЛЕННЯ, я, с . Дія і стан за знач. уярмити. Капіталізм не може існувати без національного гніту і поневолення, без уярмлення і закабалення народів, без розпалювання національної ворожнечі (Вісник АН, 11, 1953, 11); Слово твоє в уярмленні Люті кати держали (Бичко, Простота, 1963, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уярмлення | уярмлення |
Родовий | уярмлення | уярмлень |
Давальний | уярмленню | уярмленням |
Знахідний | уярмлення | уярмлення |
Орудний | уярмленням | уярмленнями |
Місцевий | на/у уярмленні | на/у уярмленнях |
Кличний | уярмлення | уярмлення |