фабульний
ФАБУЛЬНИЙ, а, е, літ. Стос. до фабули. Це були жерці слова: Івась, Самко, Юник і Ливар. Всі вони вважали себе за експерименталістів у галузі фабульних комбінацій (Досв., Вибр., 1959, 222); Поема [Т. Шевченка] «Марія» (1859), в якій використано окремі фабульні елементи євангельської легенди про народження Христа, спрямована проти християнських догматів і має революційний характер (Іст. укр. літ., І, 1954, 206); Фабульна основа лібретто.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фабульний | фабульна | фабульне | фабульні |
Родовий | фабульного | фабульної | фабульного | фабульних |
Давальний | фабульному | фабульній | фабульному | фабульним |
Знахідний | фабульний, фабульного | фабульну | фабульне | фабульні, фабульних |
Орудний | фабульним | фабульною | фабульним | фабульними |
Місцевий | на/у фабульному, фабульнім | на/у фабульній | на/у фабульному, фабульнім | на/у фабульних |