фамільярність
ФАМІЛЬЯРНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. фамільярний. Побачивши мене, вона [бабуся] зараз вдалася до мене з фамільярністю, властивою старим слугам (Л. Укр., III, 1952, 603); - Не ображайте главу міста, батеньку, хоч ви і вчений, - сказав з грубуватою фамільярністю справник Хрєнов (Довж., І, 1958, 441); Чималу групу емоційно забарвлених слів становлять слова з відтінком, фамільярності, тобто слова, властиві розв'язній, безцеремонній розмовній мові (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 79).
2. Фамільярний учинок, жест, розв'язне, безцеремонне звернення до когось і т. ін.; панібратство. - А вас не бентежать надто добросусідські стосунки вчителя з братами-селянами? Він гуляє в них, а в себе навіть трактує їх кофієм з молоком. Для чого бо це таке панібратство і фамільярність? (Стельмах, І, 1962, 268).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фамільярність | фамільярності |
Родовий | фамільярності, фамільярности | фамільярностей |
Давальний | фамільярності | фамільярностям |
Знахідний | фамільярність | фамільярності |
Орудний | фамільярністю | фамільярностями |
Місцевий | на/у фамільярності | на/у фамільярностях |
Кличний | фамільярносте | фамільярності |