фарфор
ФАРФОР, у, ч. 1. Мінеральна маса з суміші каоліну, пластичної глини, кварцу й польового шпату (перев. білого кольору), яка після відповідної обробки просвічується в тонкому шарі; використовується для виготовлення тонкого посуду, виробів декоративного та прикладного характеру, ізоляційних матеріалів і т. ін.; порцеляна. Сьогодні на ринку, в вітрині, зустрів я Багато чудесних пташок... Все з мармуру, фарфору... (Олесь, Вибр., 1958, 333); Найбільш поширеним ізоляційним матеріалом в побутовому електрообладнанні є фарфор - суміш каоліну, кварцу та польового шпату (Монтаж і ремонт.., 1956, 13); Грузинські спеціалісти.. вперше одержали чорний фарфор (Веч. Київ, 5.III 1969, 4).
2. збірн. Вироби з такої маси. Вона ще добре вміла малювать квітки на фарфорі (Н.-Лев., IV, 1956, 228); Подивився ще мечеть - Ені-Джаме, всю виложену мальованим фарфором, дорога і гарна будівля (Коцюб., III, 1956, 348); Волокитинський художній фарфор або, як інколи кажуть,«фарфор Миклашевського» став явищем мистецтва, відомим далеко поза межами нашої республіки (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 89).
Саксонський фарфор див. саксонський; Севрський фарфор див. севрський.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фарфор | фарфори |
Родовий | фарфору | фарфорів |
Давальний | фарфорові, фарфору | фарфорам |
Знахідний | фарфор | фарфори |
Орудний | фарфором | фарфорами |
Місцевий | на/у фарфорі | на/у фарфорах |
Кличний | фарфоре | фарфори |
фарфоровий
ФАРФОРОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до фарфор; порцеляновий. Фарфорова маса; Фарфорове виробництво; // З якого виробляють фарфор (у 1 знач.). Фарфорова глина; // Який виробляє фарфор (у 2 знач.). Один із найстаріших у країні фарфорових заводів - Баранівський (Роб. газ., 29.I 1965, 1); // Зробл. із фарфору (у 1 знач.). На здоровому миснику видно було кілька фарфорових тарілок (Н.-Лев., II, 1956, 408); У затишній чайхані.. люди пили чай у білих фарфорових піалах (Тулуб, В степу.., 1964, 53); Фарфорові ізолятори.
2. перен. Схожий на фарфор кольором, властивостями тощо, який чимось нагадує фарфор. Агнеса зашарілася, засміялася, блискаючи фарфоровими зубками, і сміливо цокнулася з Потоцьким (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98); Одружуючись з Безбородьком, вона покаже язика всім отим лялям з фарфоровими очима, які йшли об заклад.., що Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Вільде, Сестри.., 1958, 104); Слух його вловив кришталю дзвін і тарілок фарфоровий мотив (Гонч., Вибр., 1959, 335).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фарфоровий | фарфорова | фарфорове | фарфорові |
Родовий | фарфорового | фарфорової | фарфорового | фарфорових |
Давальний | фарфоровому | фарфоровій | фарфоровому | фарфоровим |
Знахідний | фарфоровий, фарфорового | фарфорову | фарфорове | фарфорові, фарфорових |
Орудний | фарфоровим | фарфоровою | фарфоровим | фарфоровими |
Місцевий | на/у фарфоровому, фарфоровім | на/у фарфоровій | на/у фарфоровому, фарфоровім | на/у фарфорових |