фрукти
ФРУКТИ, ів, мн. (одн. фрукт, а,ч.). 1. Їстівні плоди деяких дерев і кущових рослин. Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (Н.-Лев., III, 1956, 446); Карташов узяв від отця Христофора.. фрукт, вкусив його і вмить аж перекосився (Довж., І, 1958, 496); - Я сиджу за столом, бокали переді мною, фрукти: виноград, ананаси... (Шиян. Баланда, 1957, 86); Зберігати сухі фрукти слід у щільно закритих ящиках або в мішках з паперу чи щільної тканини (Хлібороб Укр., 12, 1968, 33).
2. перен., зневажл. Про людину з негативними рисами; тип; суб'єкт. [Удівітельний:] Я можу піти, щоб ваші делікатні нерви заспокоїлись. (Вийшов) [Мирон:] От фрукт!.. (Корн., II, 1955, 26).
фрукт
ФРУКТ див. фрукти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фрукт | фрукти |
Родовий | фрукта | фруктів |
Давальний | фруктові, фрукту | фруктам |
Знахідний | фрукт | фрукти |
Орудний | фруктом | фруктами |
Місцевий | на/у фрукті | на/у фруктах |
Кличний | фрукте | фрукти |