фіакр
ФІАКР, а, ч . Легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи; карета. - То вже хіба ти, коханий Павлусю, проведеш Настусю додому, бо в нас у Києві не Париж і не Рим: фіакрів нема (Н.-Лев., IV, 1956, 237); Іноді ляскала підкова об підкову, фіакр підскакував на вибоїнах, і Семен, гнівно покрикуючи, ляскав віжками (Хотк., І, 1966, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фіакр | фіакри |
Родовий | фіакра | фіакрів |
Давальний | фіакрові, фіакру | фіакрам |
Знахідний | фіакр | фіакри |
Орудний | фіакром | фіакрами |
Місцевий | на/у фіакрі | на/у фіакрах |
Кличний | фіакре | фіакри |