фігель
ФІГЕЛЬ, гля, ч. 1. заст. Завиток (архітектурна оздоба); розчерк (на письмі).
2. перев. мн., перен., розм. Витівки, штуки, трюки. [Старостина:] Ми знаємо давно, що граф на жарти і на фіглі здатний, і нас нічим він не здивує (К.-Карий, II, 1960, 48); Вся рота реготала від тих фіглів, які я витворяв (Думки про театр, 1955, 37); - Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Томч., Жменяки, 1964, 211).
Фіглі (фігля) робити (зробити, викидати і т. ін.) - вдаватися до жартів, пустощів, трюків, щоб насмішити або обдурити когось. - Вона любить фіглі робити і опісля на все горло сміятися (Коб., III, 1956, 393); Бачать діти, що старий батько з ними фігля зробив (Сл. Гр.);
◇ Заводити фіглі з ким - залицятися до когось, мати з кимось любовні пригоди. А Маріка, як тільки Тимофій куди відвернеться, заводить фіглі з його братом Палійчуком (Хотк., II, 1966, 417).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фігель | фіглі |
Родовий | фігля | фіглів |
Давальний | фіглеві, фіглю | фіглям |
Знахідний | фігель | фіглі |
Орудний | фіглем | фіглями |
Місцевий | на/у фіглі | на/у фіглях |
Кличний | фіглю | фіглі |
фіглі
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фіглі | |
Родовий | фіглів | |
Давальний | фіглям | |
Знахідний | фіглі | |
Орудний | фіглями | |
Місцевий | на/у фіглях | |
Кличний | фіглі |