фікція
ФІКЦІЯ, ї, ж . 1. Те, що не відповідає дійсності, не існує або видаване з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.). - Так багато порядних думок губиться в масі фікцій і через те не переконує! (Л. Укр., III, 1952, 691); // Обман, підробка. -А що ж діяти? - розпалився Калиновський. - Невже всі наші постанови - фікція, мильна бульбашка? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94); // Вигадане положення, вигадана сукупність думок, положень, що видається з певною метою за дійсне. Створювати фікцію.
2. рідко. Те саме, що вимисел 2. Вона [поема «Каменярі»].. не має автобіографічного характеру і.. [її] треба вважати поетичною фікцією (Фр., XVI, 1955, 401).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фікція | фікції |
Родовий | фікції | фікцій |
Давальний | фікції | фікціям |
Знахідний | фікцію | фікції |
Орудний | фікцією | фікціями |
Місцевий | на/у фікції | на/у фікціях |
Кличний | фікціє | фікції |