філософствувати
ФІЛОСОФСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Займатися філософськими проблемами; міркувати, роздумувати на філософські теми.
2. розм. Розмірковувати на абстрактні теми; вдаватися до зайвого розумування; мудрувати, роздумувати. - Краса страшна, - це правда; але так, як були страшні для людей давні боги, як страшний бог, - почав філософствувати Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 19); Людина глибокодумно філософствує про смерть, поки не бачить її біля свого двору (Мушк., Серце.., 1962, 50); «Дивний світ, химерний світ, і люди на ньому чудернацькі!» - філософствував біля гною Кузь (Тют., Вир, 1964, 113).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | філософствую | філософствуємо |
2 особа | філософствуєш | філософствуєте |
3 особа | філософствує | філософствують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | філософствуватиму | філософствуватимемо |
2 особа | філософствуватимеш | філософствуватимете |
3 особа | філософствуватиме | філософствуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | філософствував | філософствували |
Жіночий рід | філософствувала | |
Середній рід | філософствувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | філософствуймо | |
2 особа | філософствуй | філософствуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | філософствуючи | |
Минулий час | філософствувавши |