slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Правопис
  • Форум
А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

хвалитися

ХВАЛИТИСЯ, хвалюся, хвалишся, недок. 1. Хвалити себе, вихвалятися ким-, чим-небудь. - І годі тобі хвалитись дітьми. Хвалила ж сова своїх дітей, що нема кращих на світі, а яка ж там совина краса? - сказав Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 282); О. Василь хваливсь своїм хазяйством. Він показав власноручно посаджені яблуні (Коцюб., І, 1955, 320); Зухвало й голосно сміявся Марусяк при своїм столі. Хвалився своїми богатирськими вчинками, і тими, що були, і такими, що їх не бувало (Хотк., II, 1966, 198); - Е, коні ми подоставали. Прямо як змії! Із кінного заводу видерли. Як летиш, аж вітер вуха обпікає,- хвалився Круп'як (Стельмах, II, 1962, 183).

2. кому і без додатка. Розповідати, казати так, щоб усі чули. - Ой, гарно на буряках! - хвалилася Василина дівчатам (Н.-Лев., II, 1956, 47); А то якось сонце було так, як під снідання. Його нема. Явдоха впоралась трохи - пішла до биків. Коли увіходить, хвалиться: - Нема биків (Тесл., З книги життя, 1949, 23); // Виявляти, розкривати те, що до цього часу було таємницею, невідомим; відкривати. - Мартусю! Що ж ми тепер будемо з книжкою робити? - зашептала я, тремтячи уся.- Цитьте! Нікому не хваліться, як будуть питати,- витираючи сльози, швидко проказала вона (Мирний, IV, 1955, 342); - А бідаки гомонять, мовби комуністи ділитимуть землю,- шепотом хвалилася Глафіра (Чорн., Визвол. земля, 1959, 46).

&9671; Хвалися; Хваліться: а) спонукальне прохання розповісти про свої успіхи. - Що ж там таке привіз ти? Чого мовчиш? Хвалися вже! - напосідає мама (Мирний, IV, 1955, 339); б) (ірон.) уживається для вираження осуду, заперечення яких-небудь розмов, дій. -Хвались, хвались, Андрійку, каліцтвом, комусь воно дуже потрібне,- шипіла Маланка (Коцюб., II, 1955, 99).

3. з інфін., із спол. що. Хвалькувато погрожувати; нахвалятися. - Демко Сіроштан просвітку мені не дає; позавчора хваливсь, що мого кота вб'є, як його не берегтиму, а він таки вб'є (Кв.-Осн., II, 1956, 192); Він лаявся, хвалився, що всіх їх знищить, всім їм оддячить (Мирний, III, 1954, 56).

хвалитися - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особахвалюсяхвалимося
2 особахвалишсяхвалитеся
3 особахвалитьсяхваляться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особахвалитимусяхвалитимемося
2 особахвалитимешсяхвалитиметеся
3 особахвалитиметьсяхвалитимуться
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідхваливсяхвалилися
Жіночий рідхвалилася
Середній рідхвалилося
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа хвалімося
2 особахвалисяхваліться
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часхвалячись
Минулий часхвалившись
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний чинний правопис української мови з пошуком.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація, звертання в українській мові.     © 2005-2019 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Правопис
  • Форум