хватка
ХВАТКА, и, ж. 1. Прийом, спосіб, яким хапають, беруть що-небудь.
◇ Залізна хватка - те саме, що Мертва хватка (див. мертвий). - Здоров, здоров, сину,- привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Тют., Вир, 1964, 233); Мертва хватка див. мертвий; Смертельна хватка див. смертельний.
2. перен., розм. Спосіб дій, манера поведінки кого-небудь. А подивіться ви хоча б на Аню Макарову: ..дівчинка на вигляд не дуже богатир, а серце в неї, сумління, робоча хватка,- всього цього на десять богатирів вистачить (Вишня, І, 1956, 339); - Сталінградець? - Ні, товаришу гвардії генерал, ми... ближчі. Але хватка у нас сталінградська (Гончар, III, 1959, 251).
3. Конусна сітка, напнута на обруч або рамку з держаком, яку використовують для ловлі риби, комах, птахів. [Тарас:] Недавно кум мій ловив.. рибу, так щось як почало хрюкати, та як схопило його хватку,- він ледве втік і хватку кинув (Корн., I, 1955, 310); Різними способами можна рибу ловити. Ловлять, приміром, «хваткою»... (Вишня, І, 1956, 156); Виходять Чирва та Малоштан із хваткою. [Чирва:] А ви, куме, все рибку ловите? Піймали щось? (Мик., I, 1957,56).
4. мн. хватки, ток, діал. Рогач (у 1 знач.); чаплія. Є в батька книжечка податкова, палітурки зелені, за сволоком стремить [стримить]. Як би її звалить, було думаю. Візьму оце й хватки в руки, та й ... а як батько увійде? (Тесл., З книги життя, 1949, 165); Розсердилася [Петренчиха], розгнівалася, біга по хаті, кочергами та хватками шпурляє, дітей штовхає (Л. Янов., І, 1959,86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хватка | хватки |
Родовий | хватки | хваток |
Давальний | хватці | хваткам |
Знахідний | хватку | хватки |
Орудний | хваткою | хватками |
Місцевий | на/у хватці | на/у хватках |
Кличний | хватко | хватки |
хваток
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хваток | хватки |
Родовий | хватку | хватків |
Давальний | хваткові, хватку | хваткам |
Знахідний | хваток | хватки |
Орудний | хватком | хватками |
Місцевий | на/у хватку | на/у хватках |
Кличний | хватку | хватки |