хлудина
ХЛУДИНА, и, ж., розм. Лозина, різка. Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Мирний, IV, 1955, 98); - Та он у Хоми Хомича онуки - фронтовики. А проте баба Горпина і тепер іще щовечора ганяє його круг хати хлудиною (Головко, І, 1957, 454): Рідкодуб, на ходу застібаючи комір сорочки, очима шукав по подвір'ю хлудини (Кир., Вибр., 1960, 169); Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники, а це так заболіло і допекло... (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 115).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлудина | хлудини |
Родовий | хлудини | хлудин |
Давальний | хлудині | хлудинам |
Знахідний | хлудину | хлудини |
Орудний | хлудиною | хлудинами |
Місцевий | на/у хлудині | на/у хлудинах |
Кличний | хлудино | хлудини |