хлянути
ХЛЯНУТИ1 і ХЛЯТИ, хляну, хлянеш; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок. 1. Дуже слабнути, худнути від недоїдання; знесилюватися, виснажуватися. - Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (Н.-Лев., II, 1956, 188); *Образно. Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне й свободи на землі ще не прийшла пора! (Сос., І, 1957, 66); Серце хляне від тривоги (Перв., II, 1948, 212); // Зменшуватися в силі, ступені свого вияву. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у рутульців хляв і дух (Котл., І, 1952, 234); Свідомість меркла. Хляла воля. Мозок терп (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 287).
2. Безсило падати, опускатися. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий (Сл. Гр.).
ХЛЯНУТИ2, не; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок., діал. Литися. А вода хляне та й хляне (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хляну | хлянемо |
2 особа | хлянеш | хлянете |
3 особа | хляне | хлянуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлянутиму | хлянутимемо |
2 особа | хлянутимеш | хлянутимете |
3 особа | хлянутиме | хлянутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хлянув | хлянули |
Жіночий рід | хлянула | |
Середній рід | хлянуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлянімо | |
2 особа | хляни | хляніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хлянучи | |
Минулий час | хлянувши |