хмарніти
ХМАРНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Тільки 3 ос. Ставати хмарним (про небо, погоду, день тощо). *Образно. Щораз хмарніють дні імперіалізму, дряхліє його чорна душа (Мельн., Обличчя.., 1960, 10); // безос. З обіду почало хмарніти; // Те саме, що хмуритися 3. Копи.. то хмарніють, то міняться на сонці щирим золотом (Кос., Новели, 1962, 120).
2. перен. Те саме, що хмуритися 1. Остап розламує чахле стебло, чоло хмарніє, в очах застиг переляк: гессенська муха в житньому стеблі смокче сік (Горд., II, 1959, 328); Капітан деякий час сидить мовчки, обличчя його хмарніє. Як він жив Чи був він щасливий Не так просто, видно, на це відповісти (Гончар, Тронка, 1963, 148).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хмарнію | хмарніємо |
2 особа | хмарнієш | хмарнієте |
3 особа | хмарніє | хмарніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хмарнітиму | хмарнітимемо |
2 особа | хмарнітимеш | хмарнітимете |
3 особа | хмарнітиме | хмарнітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хмарнів | хмарніли |
Жіночий рід | хмарніла | |
Середній рід | хмарніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хмарніймо | |
2 особа | хмарній | хмарнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хмарніючи | |
Минулий час | хмарнівши |