ходачковий
ХОДАЧКОВИЙ, а, е, іст. Який володів невеликим маєтком; дрібномаєтний, небагатий. Єремія розіслав по Україні й по Волині своїх комісарів закликати ходачкових шляхтичів до себе на військову службу (Н.-Лев., VII, 1966, 21); За виручені.. гроші він міг би купити на долах втроє менше землі, ніж тут, отже, був би щось вроді [на зразок] загонового, ходачкового шляхтича (Хотк., Довбуш, 1965, 42).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ходачковий | ходачкова | ходачкове | ходачкові |
Родовий | ходачкового | ходачкової | ходачкового | ходачкових |
Давальний | ходачковому | ходачковій | ходачковому | ходачковим |
Знахідний | ходачковий, ходачкового | ходачкову | ходачкове | ходачкові, ходачкових |
Орудний | ходачковим | ходачковою | ходачковим | ходачковими |
Місцевий | на/у ходачковому, ходачковім | на/у ходачковій | на/у ходачковому, ходачковім | на/у ходачкових |