хосен
ХОСЕН, хісна, ч., діал. Користь. Скупий волів би свого м'яса Урізати, щоб бідному подать, Ніж кришку взять із скарбів своїх, Що в кліті без хісна лежать (Фр., XI, 1952, 509); - Відступи мені, бабо, той клинчик, бо ти й так не маєш із нього ніякого хісна, бо моя худоба все тобі випасе (Март., Тв., 1954, 135); Зичимо вам доброго здоров'я, щастя й довгого життя! Служити нам, чесній громаді, на хосен і шану, а собі на втіху... (Кач., Вибр., 1953, 288).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хосен | |
Родовий | хісна | |
Давальний | хісневі, хісну | |
Знахідний | хосен | |
Орудний | хіснем | |
Місцевий | на/у хісні, хісну, хісневі | |
Кличний | хісну |