хот
ХОТ, -у, ч. Характерна для негритянського імпровізаційного джазу 1920 – 30-х рр. манера гри, якій притаманні збудженість, жвавість імпровізації, чіткий ритм і специфічна інтонація, зумовлена твердим звуковидобуванням і гострим переходом від попереднього до наступного звуку, а також застосування блю ноутс, вібрато, гліссандо, брудних тонів та інших інструментальних ефектів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хот | хоти |
Родовий | хоту | хотів |
Давальний | хотові, хоту | хотам |
Знахідний | хот | хоти |
Орудний | хотом | хотами |
Місцевий | на/у хоті | на/у хотах |
Кличний | хоте | хоти |
хота
ХОТА, -и, ж. Іспанський і каталонський народний парний танець з музичним розміром – 3/4 або 3/8; виконується у дуже швидкому темпі; хореографічно танець насичений підстрибуваннями і підскоками; виконання хоти супроводжується грою на гітарі, мандоліні, кастаньєтах тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хота | хоти |
Родовий | хоти | хот |
Давальний | хоті | хотам |
Знахідний | хоту | хоти |
Орудний | хотою | хотами |
Місцевий | на/у хоті | на/у хотах |
Кличний | хото | хоти |
хтіти
ХТІТИ, хочу, хочеш, недок., розм. Те саме, що хотіти. До бога високо, до царя далеко, а ті панки, що хтять, те її роблять (Укр.. присл.., 1963, 212); І от, чого я хтів, настало, Я бачив все, всього дійшов (Зеров, Вибр.. 1966, 420); - Не знаю... Не знаю, чи побачимося ми ще...- Та й чому би ні? - Не знаю... А ти би хтів? (Хотк., II, 1966, 53); Олесі здалось, що вона вертається з церкви од вінця, що вона оце тільки що повінчалась з Казанцевим. Вона хтіла йняти тому віри, навіть пойняла віри... (Н.-Лев., III, 1956, 145); А третій зоставався ще довго тут. І сам у хаті жив, не хтів нікого (Л. Укр., І, 1951, 398); - Як ти хтів більше грошей, ніж я тобі плачу, то чому ж ти мені не сказав? (Коцюб., І, 1955, 446); [Валерій:] Василько щастя людям хтів зробить; Він муху - й ту зобидить би не зміг! (Крот., Вибр., 1959, 583); А я ж хтів сміятись, бо я молодий! (Рильський, І, 1960, 86); Ну, хто б з моїх друзів - палких юнаків - Не хтів би водити, як ви, літаків! Героями стати своєї Вітчизни! (Шпак, Вибр., 1952, 89); Коло мої [моєї] хати Зацвіли блавати, Хтіли мене мати Восени віддати (Укр.. лір. пісні, 1958, 106); Димом здимів пан голодний, А Іван озвався: - Хтів когось пан ошукати, Та й сам ошукався!.. (Рудан., Тв., 1956, 124); Маріє, жінко моя, що зробили тобі наші діти, що ти хтіла їх покинути? (Коб., III, 1956, 424); Силу ж панів перебила Голота бурлацька, Та не хтіла в одно стати Старшина козацька (Укр.. думи.., 1955, 86); - Бо працювать не хтіли Ті глитаї, бандити, Своє багатство зрадою Рішили відкупити (Нагн., Пісня.., 1949, 149).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хочу | хочемо |
2 особа | хочеш | хочете |
3 особа | хоче | хочуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хтітиму | хтітимемо |
2 особа | хтітимеш | хтітимете |
3 особа | хтітиме | хтітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хтів | хтіли |
Жіночий рід | хтіла | |
Середній рід | хтіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хотімо | |
2 особа | хоти | хотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хочучи | |
Минулий час | хтівши |