храмовник
ХРАМОВНИК, а, ч. Член середньовічного католицького духовно-рицарського ордену; тамплієр.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | храмовник | храмовники |
Родовий | храмовника | храмовників |
Давальний | храмовникові, храмовнику | храмовникам |
Знахідний | храмовника | храмовників |
Орудний | храмовником | храмовниками |
Місцевий | на/у храмовнику, храмовникові | на/у храмовниках |
Кличний | храмовнику | храмовники |