хруск
ХРУСК, у, ч. , розм. Те саме, що хрускіт. Все густіше й ближче рвуться із землі огняні стовпи, грім і шелест не змовкає в повітрі; роями жуків скрізь гудуть черепки й скалки, і ліс повний хруску й чавкання, мов туди увійшла череда (Вас., II, 1959, 37); Всі колючі гілки, здається, умисне спрямувались своїми вістрями Серьожці межи очі. «Дивно, як він тут орієнтується,- думав Іллєвський про Леоніда.- І як він уміє так ходити: ні хряску, ні хруску...» (Гончар, IV, 1960, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хруск | хруски |
Родовий | хруску | хрусків |
Давальний | хрускові, хруску | хрускам |
Знахідний | хруск | хруски |
Орудний | хруском | хрусками |
Місцевий | на/у хруску | на/у хрусках |
Кличний | хруску | хруски |