хурманка
ХУРМАНКА, и, ж., заст., розм. 1. Підвода. Улицею нісся вершник. Чути було крик його: - До зброї, товариші! -Інші чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (Головко, І, 1957, 72).
2. Візницький промисел. Е, якось воно буде... Зимою можна хурманкою заробити якого карбованця... (Коцюб., І, 1955, 125); - А Шіпош як? - Порожні ящики привіз додому. Майже все продав. Ось вам гроші, няню, за хурманку (Томч., Жменяки, 1964, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хурманка | хурманки |
Родовий | хурманки | хурманок |
Давальний | хурманці | хурманкам |
Знахідний | хурманку | хурманки |
Орудний | хурманкою | хурманками |
Місцевий | на/у хурманці | на/у хурманках |
Кличний | хурманко | хурманки |