хімічка
ХІМІЧКА, и, ж., розм. Жін. до хімік. Катерина готувалася до університету, на біологічний факультет; двоє викладачів, біолог і хімічка, взялися допомогти Каті перетворити її мрії на світлу дійсність (Вол., Місячне срібло, 1961, 295).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хімічка | хімічки |
Родовий | хімічки | хімічок |
Давальний | хімічці | хімічкам |
Знахідний | хімічку | хімічок |
Орудний | хімічкою | хімічками |
Місцевий | на/у хімічці | на/у хімічках |
Кличний | хімічко | хімічки |