цвьохати
ЦВЬОХАТИ і ЦВЬОХКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., кого, що, по кому - чому, на кого - що, розм., рідко. Те саме, що цьвохкати. Дядько, що безперестанку цвьохав батогом по ребрах геть упрілу конячку, не переставав зітхати (Баш, Проф. Буйко, 1946, 37); Цвьохали батоги; бадьоро лунали вигуки (Вас., II, 1959, 203); Лунає свист, виляском цвьохкає батіг. Йде колгоспна череда (Автом., В. Кошик, 1954, 273); Петро Гуржій сидів на передку, цвьохкав батіжком і мовчав (Чаб., Тече вода.., 1961, 145); Навколо рвались міни, шуміли осколки, цвьохали кулі (Збан., Незабутнє, 1953, 35).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвьохаю | цвьохаємо |
2 особа | цвьохаєш | цвьохаєте |
3 особа | цвьохає | цвьохають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвьохатиму | цвьохатимемо |
2 особа | цвьохатимеш | цвьохатимете |
3 особа | цвьохатиме | цвьохатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цвьохав | цвьохали |
Жіночий рід | цвьохала | |
Середній рід | цвьохало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвьохаймо | |
2 особа | цвьохай | цвьохайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цвьохаючи | |
Минулий час | цвьохавши |