цвіток
ЦВІТОК, тка, ч., розм. Те саме, що квітка. Ось і зачервоніло на тій дорозі, де йому треба йти, і розіслалось мов сукно..; далі неначе срібні цвітки по ньому хто посипав (Кв.-Осн., II, 1956, 41); Будуть завтра їхати танкісти, і тоді безвусий воєнком Заквітчає башту урочисто Голубим, невиданим цвітком (Мал., Звенигора, 1959, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цвіток | цвітки |
Родовий | цвітка | цвітків |
Давальний | цвіткові, цвітку | цвіткам |
Знахідний | цвіток | цвітки |
Орудний | цвітком | цвітками |
Місцевий | на/у цвітку | на/у цвітках |
Кличний | цвітку | цвітки |
цвітка
ЦВІТКА, и, ж., діал. Квітка. І рос небесних краплі впали На цвітку, що вже гнулась вниз (Фр., XI, 1952, 440); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу... (У. Кравч., Вибр., 1958, 287); Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: - Нене рідная! Вволи ми [мою] волю, Дай мені долю, Щоб я зацвіла (Пісні та романси.., II, 1956, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цвітка | цвітки |
Родовий | цвітки | цвіток |
Давальний | цвітці | цвіткам |
Знахідний | цвітку | цвітки |
Орудний | цвіткою | цвітками |
Місцевий | на/у цвітці | на/у цвітках |
Кличний | цвітко | цвітки |