цвіточок
ЦВІТОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до цвіток. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (Нар. лірика, 1956, 241); Підносить [рожа] високо тужні, бліді цвіточки й дивиться далеко, поза ясне сонце й синю блакить (Кобр., Вибр., 1954, 173); По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці, оздоблені синіми волошками, рожевими цвіточками березки і білою кашкою (Панч, На калин. мості, 1965, 50); [Ярчук:] Ну, я ще нічого не встиг. Це тільки цвіточки. [Наталя:] А ягідки - попереду? (Мик., І, 1957, 408); *Образно. - Що, мій цвіточок? Паця лякала? Ось ми їй покажемо. Ну-ну-ну, погана паця. Ти нащо лякала нашого Тарасика? (Вас., II, 1959, 350); *У порівн. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, .. а губоньки як цвіточки розцвітають (Кв.-Осн., II, 1956, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цвіточок | цвіточки |
Родовий | цвіточка | цвіточків |
Давальний | цвіточкові, цвіточку | цвіточкам |
Знахідний | цвіточок | цвіточки |
Орудний | цвіточком | цвіточками |
Місцевий | на/у цвіточку | на/у цвіточках |
Кличний | цвіточку | цвіточки |