цегляр
ЦЕГЛЯР, а, ч. Робітник, який виробляє цеглу. Зранку був він на коні в лісі.., на будівлі або за Ворсклою, де цеглярі випалювали цеглу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51); Парубок-цегляр,- замурзаний у глину, розхристаний, на голові бриль із лопуха,- ковтав слова од хвилювання, бо його формовочна машина діяла безвідмовно (Ю. Янов., Мир, 1956, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цегляр | цеглярі |
Родовий | цегляра | цеглярів |
Давальний | цегляреві, цегляру | цеглярам |
Знахідний | цегляра | цеглярів |
Орудний | цеглярем | цеглярами |
Місцевий | на/у цеглярі, цегляру, цегляреві | на/у цеглярах |
Кличний | цегляру | цеглярі |