центровий
ЦЕНТРОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до центр 1. Центрова точка.
2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Базою при обробці хвостового різального інструмента на металорізних верстатах є центрові отвори і зовнішні центри (Технол. різального інстр., 1959, 96); Центрова лінія; // у знач. ім. центровий, вого, ч. Те саме, що Центровий гравець. На думку більшості тренерів, найдефіцитніше амплуа баскетболу - амплуа центрового (Рад. Укр., 24.VI 1967, 4).
Центровий гравець - центральний нападаючий у баскетболі.
3. техн. З яким-небудь центральним пристроєм. Центровий свердел; Центрове свердло - свердел, який має між двома різцями центральне вістря. Центрові свердла.. застосовують для свердління впоперек волокон неглибоких отворів (Стол.-буд. справа, 1957, 137).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | центровий | центрові |
Родовий | центрового | центрових |
Давальний | центровому | центровим |
Знахідний | центрового | центрових |
Орудний | центровим | центровими |
Місцевий | на/у центровому, центровім | на/у центрових |
Кличний | центровий | центрові |