цикута
ЦИКУТА, и, ж. Трав'яниста багаторічна отруйна рослина родини зонтичних, яка росте біля води; вех. Небезпеку для здоров'я людини являє собою і отруйний вех, або так звана цикута, що росте на болотах і берегах водойм, у вологих місцях. У народі його ще називають інколи вовчим молоком (Хлібороб Укр., 6, 1967, 39); // Отрута, виготовлена з цієї рослини. *Образно. Подія кожна, кожна новина, Мов гостре лезо, ранять мою душу. Невже цикуту роздумів до дна Всю, по краплині, випити я змушу? (Дмит., Осінь.., 1959, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цикута | цикути |
Родовий | цикути | цикут |
Давальний | цикуті | цикутам |
Знахідний | цикуту | цикути |
Орудний | цикутою | цикутами |
Місцевий | на/у цикуті | на/у цикутах |
Кличний | цикуто | цикути |