чародійка
ЧАРОДІЙКА, и, ж. 1. заст. Жін. до чародій 1.
2. перен. Жін. до чародій 2. Чи їй справді щось Силу магнітну дало, Чи вродилась вона чародійкою: Цілий вечір З другою танцюю на зло, А душа умліва за Марійкою (С. Ол., Вибр., 1959, 198); З цілою силою гарячої любові він обняв сю чародійку-дівчину (Фр., III, 1950, 411); *Образно. Природу часто називають чародійкою. Це вона дає все необхідне для життя людини, для її практичної діяльності (Наука.., 10, 1962, 22).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чародійка | чародійки |
Родовий | чародійки | чародійок |
Давальний | чародійці | чародійкам |
Знахідний | чародійку | чародійок |
Орудний | чародійкою | чародійками |
Місцевий | на/у чародійці | на/у чародійках |
Кличний | чародійко | чародійки |