чвакнути
ЧВАКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до чвакати. Мої ноги то чвакнуть у калюжі, то тріску переломлять (Ле, Вибр., 1939, 188); Козаки перестали реготати, а Марфа вже як вихор перехопилася через попівський тин. Тільки чвакнуло з того боку опукою впале тіло (Ле, Ю. Кудря, 1956, 221); Так [Мотря] скрутила сорочку в руках, що вона чвакнула, ніби закричала (Н.-Лев., II, 1956, 286).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чвакну | чвакнемо |
2 особа | чвакнеш | чвакнете |
3 особа | чвакне | чвакнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чвакнув | чвакнули |
Жіночий рід | чвакнула | |
Середній рід | чвакнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чвакнімо | |
2 особа | чвакни | чвакніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | чвакнувши |