чванькуватість
ЧВАНЬКУВАТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькуватий. Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості, що останнім часом стали розвиватися в характері Маслюка (Багмут, Щасл. день.., 1951, 66); Спокійно і м'яко, але завжди з відразою глузував він з пози, пихи, чванькуватості (Мас., Життя.., 1960, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чванькуватість | чванькуватості |
Родовий | чванькуватості, чванькуватости | чванькуватостей |
Давальний | чванькуватості | чванькуватостям |
Знахідний | чванькуватість | чванькуватості |
Орудний | чванькуватістю | чванькуватостями |
Місцевий | на/у чванькуватості | на/у чванькуватостях |
Кличний | чванькуватосте | чванькуватості |