чеберяти
ЧЕБЕРЯТИ, яю, яєш, недок., чим і без додатка, розм. Робити часті рухи ногами, рідше руками і т. ін.; пересуватися, рухатися таким способом. [Галя:] Ой на горі гречка, Сидить зайчик, Він ніжками чеберяє! (Кроп., II, 1958, 319); Чепурна та гарна манісінька пташка по снігу ніжками чеберяє (Ів., Ліс. казки, 1954, 66); Зайченя.. хоч і тихесенько чеберяло по землянці, але міцно било долівку цурпалком хвоста (Стельмах, Правда.., 1961, 98); *Образно. Вже од полів закрадався вечір і лагідним лисом чеберяв поміж тинами (Гуц., Скупапа.., 1965, 63).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чеберяю | чеберяємо |
2 особа | чеберяєш | чеберяєте |
3 особа | чеберяє | чеберяють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чеберятиму | чеберятимемо |
2 особа | чеберятимеш | чеберятимете |
3 особа | чеберятиме | чеберятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чеберяв | чеберяли |
Жіночий рід | чеберяла | |
Середній рід | чеберяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чеберяймо | |
2 особа | чеберяй | чеберяйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чеберяючи | |
Минулий час | чеберявши |