червінь
ЧЕРВІНЬ1, вені, ж. 1. Густа червоно-коричнева фарба для розписування череп'яного посуду, яку добували із спеціальної кольорової глини. Опішнянські мальовки [мальованки] XVIII-XIX ст. були найбагатшими за своїм орнаментом і колоритом, хоча місцеві майстри користувалися невеликим числом фарб: білою (побілка ), жовтою (вохра ), цеглястою (червінь ) та коричневою (описка ) (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 68).
2. Яскраво-червоні барви на чому-небудь; багрянець. Якраз зійшло сонце десь над гущавиною, і верховіття дерев зайнялись пишною червінню, що грайливо перетоплялася в золото (Козл., Мандрівники, 1946, 11).
ЧЕРВІНЬ2, веню, ч. Рум'янець на обличчі. Я бачу неміч, блідий вид І щоки, червінем покриті (Щог., Поезії, 1958, 233); Хворий нервувався, втрачав надію видужати, і від цього гарячіше палав червінь на його лицях (Тулуб, Людолови, І, 1957, 266).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | червінь | червені |
Родовий | червені | червеней |
Давальний | червені | червеням |
Знахідний | червінь | червені |
Орудний | червінню | червенями |
Місцевий | на/у червені | на/у червенях |
Кличний | червене | червені |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | червінь | червені |
Родовий | червеню | червенів |
Давальний | червеневі, червеню | червеням |
Знахідний | червінь | червені |
Орудний | червенем | червенями |
Місцевий | на/у червені | на/у червенях |
Кличний | червеню | червені |
червений
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | червений | червена | червене | червені |
Родовий | червеного | червеної | червеного | червених |
Давальний | червеному | червеній | червеному | червеним |
Знахідний | червений, червеного | червену | червене | червені, червених |
Орудний | червеним | червеною | червеним | червеними |
Місцевий | на/у червеному, червенім | на/у червеній | на/у червеному, червенім | на/у червених |