черепний
ЧЕРЕПНИЙ, а, е. 1. Прикм. до череп. Черепні кістки у новонародженого також перебувають у стадії скостеніння і ще не зрослися одна з одною (Шк. гігієна, 1954, 70).
^ Черепна коробка див. коробка.
2. у знач. ім. черепні, их, мн. Вищий тип тварин, які мають кістяний або хрящоподібний скелет; хребетні. Хребетні, або, як їх ще називають, черепні, становлять другий підтип типу хордових (Зоол., 1957, 132).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | черепний | черепна | черепне | черепні |
Родовий | черепного | черепної | черепного | черепних |
Давальний | черепному | черепній | черепному | черепним |
Знахідний | черепний, черепного | черепну | черепне | черепні, черепних |
Орудний | черепним | черепною | черепним | черепними |
Місцевий | на/у черепному, черепнім | на/у черепній | на/у черепному, черепнім | на/у черепних |
черепні
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | черепні | |
Родовий | черепних | |
Давальний | черепним | |
Знахідний | черепні | |
Орудний | черепними | |
Місцевий | на/у черепних | |
Кличний | черепні |