чумакування
ЧУМАКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. чумакувати. Як-не-як, а нинішнє багатство Терентія розрослося з Дорохтеєвого чумакування (Стельмах, І, 1962, 316); // Перебування в дорозі серед чумаків. Чумакування з батьком, дитяча мандрівка в степ з метою найти ті казкові стовпи, де, за переказами, кінчається світ... (Рильський, III, 1956, 187); *Образно. - Добре, Грицько,- пообіцяв дід, лаштуючись в останнє чумакування.- Якщо можна буде, неодмінно сповіщу,- приснюсь або привиджусь якось,- лагідно обмірковував він нехитромудрий спосіб потойбічних зносин (Довж., І, 1958, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чумакування | чумакування |
Родовий | чумакування | чумакувань |
Давальний | чумакуванню | чумакуванням |
Знахідний | чумакування | чумакування |
Орудний | чумакуванням | чумакуваннями |
Місцевий | на/у чумакуванні | на/у чумакуваннях |
Кличний | чумакування | чумакування |