шевченкознавець
ШЕВЧЕНКОЗНАВЕЦЬ, вця, ч. Літературознавець, мистецтвознавець, що спеціалізується на вивченні життя і творчості Т. Шевченка. І. Франко був найвидатнішим нашим шевченкознавцем (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 635); У працях радянських шевченкознавців справедливо твердиться, що великий Кобзар першим на Україні сформулював нову концепцію мистецтва, в основі якого ідея його соціально-перетворюючої ролі (Рад. літ-во, 6, 1966, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шевченкознавець | шевченкознавці |
Родовий | шевченкознавця | шевченкознавців |
Давальний | шевченкознавцеві, шевченкознавцю | шевченкознавцям |
Знахідний | шевченкознавця | шевченкознавців |
Орудний | шевченкознавцем | шевченкознавцями |
Місцевий | на/у шевченкознавці, шевченкознавцеві | на/у шевченкознавцях |
Кличний | шевченкознавцю | шевченкознавці |