шибонути
ШИБОНУТИ, ну, неш, док., однакр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шибнути. *Образно. Останні слова гострим ножем, шибонули в саме серце Чіпці (Мирний, II, 1954, 293).
^ Кров шибонула в голову кому - те саме, що Кров ударила в голову (див. кров); Шибонула охота кому, кого - дуже закортіло, захотілося комусь. Самого охота шибонула з'явитись (Вас., Незібр. тв., 1941, 169).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шибону | шибонемо |
2 особа | шибонеш | шибонете |
3 особа | шибоне | шибонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шибонув | шибонули |
Жіночий рід | шибонула | |
Середній рід | шибонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шибонімо | |
2 особа | шибони | шибоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шибонувши |