шкряботіти
ШКРЯБОТІТИ, очу, отиш, недок., перех. і неперех, Утворювати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. Щось шкряботить у віконницю - слухаю, мов крізь сон... (Вас., II, 1959, 93); Йому вчулося, ніби там щось шкряботить (Досв., Гюлле, 1961, 22); Він чув, як Штепа шкряботить біля своєї тумбочки, вечеряв в темряві хлібом та ковбасою (Гончар, Людина.., 1960, 24); Навіть миші не шкряботіли: втекли тієї лихої зими кудись у поле, де було більше їстівного, ніж у людей (Мур., Жила.. вдова, 1960, 62).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкрябочу | шкряботимо |
2 особа | шкряботиш | шкряботите |
3 особа | шкряботить | шкряботять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкряботітиму | шкряботітимемо |
2 особа | шкряботітимеш | шкряботітимете |
3 особа | шкряботітиме | шкряботітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шкряботів | шкряботіли |
Жіночий рід | шкряботіла | |
Середній рід | шкряботіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкряботімо | |
2 особа | шкряботи | шкряботіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шкряботячи | |
Минулий час | шкряботівши |